Це Калай. Їй сім років. Її ім’я мовою букусу означає “добра”.
Esta é Khalai. Ela tem sete anos de idade. Seu nome significa ‘pessoa boa’ em sua língua, Lubukusu.
Кожного ранку Калай прокидається і розмовляє з апельсиновим деревом: “Рости-виростай і даруй нам стиглі апельсини”.
Khalai acorda-se e fala com a laranjeira. “Por favor, laranjeira, cresça grande e nos dê muitas laranjas maduras.”
По дорозі до школи Калай розмовляє з травою: “Дорога травичко, зеленій і не висихай”.
Khalai vai a pé para a escola. No caminho ela fala com a grama. “Por favor, grama, cresça mais verde e não seque.”
Вона проходить повз квіти: “Цвітіть, любі квіти, щоб я могла заквітчати вами волосся”.
Khalai passa pelas flores selvagens. “Por favor, flores, continuem florescendo para que possa colocá-las em meu cabelo.”
Калай зупиняється коло дерева, що росте на шкільному подвір’ї. “Любе дерево, розправ свої гілки, щоб ми могли читати у твоєму затінку”.
Na escola, Khalai fala com a árvore no meio do pátio. “Por favor, árvore, crie galhos grandes para que possamos ler embaixo de sua sombra.”
Калай розмовляє з живоплотом, який росте навколо школи: “Рости густий, щоб погані люди не могли сюди прийти”.
Khalai fala com os arbustos em volta da sua escola. “Por favor, cresçam fortes para impedirem que pessoas más entrem aqui,”
Коли Калай приходить зі школи додому, вона знову йде до апельсинового дерева. “Чи вже дозріли твої апельсини?” - питає Калай.
Quando Khalai volta para casa da escola, ela visita a laranjeira. “Suas laranjas já estão maduras?” pergunta Khalai.
“Апельсини ще зелені”, - зітхає Калай. “Я прийду завтра знову. Можливо тоді у тебе буде для мене спілий апельсин”, - каже дівчинка.
“As laranjas estão verdes ainda,” suspira Khalai. “Verei você amanhã, laranjeira,” diz Khalai. “Talvez até lá você tenha laranjas maduras para mim!”
