Adı Khalai, yedi yaşında. Adının anlamı Lubukusu dilinde “iyi biri”.
Це Калай. Їй сім років. Її ім’я мовою букусу означає “добра”.
Khalai uyanıyor ve portakal ağacına sesleniyor. “Lütfen portakal ağacı, iyice büyü ve bize bir çok olgun portakallar ver.”
Кожного ранку Калай прокидається і розмовляє з апельсиновим деревом: “Рости-виростай і даруй нам стиглі апельсини”.
Khalai okula yürüyerek gidiyor. Yolda otlara sesleniyor. “Lütfen otlar, daha da yeşerin, sakın kurumayın.”
По дорозі до школи Калай розмовляє з травою: “Дорога травичко, зеленій і не висихай”.
Khalai kır çiçeklerinin önünden geçiyor. “Çiçekler, lütfen açmaya devam edin ki sizi saçıma takabileyim.”
Вона проходить повз квіти: “Цвітіть, любі квіти, щоб я могла заквітчати вами волосся”.
Okulda Khalai bahçenin ortasındaki ağaca sesleniyor. “Lütfen, ağaç uzun ve büyük dalların olsun ki altında, gölgende kitap okuyabilelim.”
Калай зупиняється коло дерева, що росте на шкільному подвір’ї. “Любе дерево, розправ свої гілки, щоб ми могли читати у твоєму затінку”.
Khalai okulu çevreleyen çalılıklara sesleniyor. “Lütfen büyüyüp çok kuvvetli olun ki kötü kişiler içeri giremesin.”
Калай розмовляє з живоплотом, який росте навколо школи: “Рости густий, щоб погані люди не могли сюди прийти”.
Khalai okuldan evine döndüğünde, portakal ağacını ziyaret ediyor. “Portakalların olgunlaştı mı?” diye soruyor.
Коли Калай приходить зі школи додому, вона знову йде до апельсинового дерева. “Чи вже дозріли твої апельсини?” - питає Калай.
“Portakallar hala yeşil,” diye iç geçiriyor Khalai. “Yarın gene görüşürüz portakal ağacı” diyor ve ekliyor. “Belki yarın bana olgun bir portakal verebilirsin!”
“Апельсини ще зелені”, - зітхає Калай. “Я прийду завтра знову. Можливо тоді у тебе буде для мене спілий апельсин”, - каже дівчинка.
