En dag fikk mamma mye frukt.
Одного дня мама принесла додому багато фруктів.
«Når kan vi få litt frukt?» spør vi. «Vi skal spise frukten i kveld», sier mamma.
“Коли нам можна їх скуштувати?” - запитали ми. “Ми будемо їсти фрукти на вечерю”, - сказала мама.
Broren min Rahim er grådig. Han smaker på all frukten. Han spiser mye av den.
Мій брат Рагім – ненажера. Він надкусив усі фрукти, а потім почав їх їсти.
«Se hva Rahim gjorde», roper lillebroren min. «Rahim er slem og egoistisk», sier jeg.
“Подивись, що зробив Рагім!” - вигукнув мій молодший брат. “Який він неслухняний і жадібний!” - відповіла я.
Mamma er sint på Rahim.
Мама розсердилась на Рагіма.
Vi er også sinte på Rahim. Men Rahim er ikke lei seg.
Ми також були дуже сердиті на Рагіма, але йому було байдуже.
«Skal du ikke straffe Rahim?» spør lillebror.
“Мамо, ти покараєш Рагіма?” - запитав мій молодший брат.
«Rahim, du kommer til å angre snart», advarer mamma.
“Невдовзі Рагім сам пожалкує про те, що зробив”, - відповіла мама.
Rahim begynner å føle seg uvel.
Рагімові стало зле.
«Jeg har så vondt i magen», hvisker Rahim.
“Мене дуже болить живіт”, - застогнав він.
Mamma visste at dette ville skje. Frukten straffer Rahim!
Мама знала, що це може статися. Рагім сам себе покарав!
Senere sier Rahim unnskyld til oss. «Jeg skal aldri være så grådig igjen», lover han. Vi tror ham alle sammen.
Згодом Рагім попросив пробачення. Він пообіцяв, що більше ніколи такого не зробить. Ми йому повірили.