Det var en gang en lykkelig familie.
Жила-була щаслива родина.
De kranglet aldri. Barna hjalp foreldrene sine hjemme og i åkeren.
Сини ніколи не сварилися між собою. Вони допомагали своїм батькам по господарству і на полі.
Men de fikk ikke lov til å gå nær ilden.
Але дітям не можна було підходити близько до вогню.
De måtte gjøre alt arbeid om natten. Fordi de var lagd av voks!
Вони могли працювати тільки вночі, тому що були з воску!
Men én av guttene lengtet etter å gå ut i sollyset.
Проте один із синів дуже хотів побачити сонце.
En dag ble lengselen for sterk. Brødrene hans advarte ham.
Брати попереджали його про небезпеку, але хлопчик не стримався.
Men det var for sent! Han smeltet i den varme sola.
Він вийшов на вулицю і розтанув під пекучим сонцем.
Voksbarna ble lei seg av å se broren sin smelte bort.
Його брати дуже засмутилися через те, що сталося.
Men de la en plan. De formet en fugl av den smeltede voksklumpen.
Вони вирішили зліпити птаха з воску розтопленого брата.
De tok med seg fuglebroren sin opp på et høyt fjell.
Хлопчики винесли того птаха на високу гору.
Og da sola steg, fløy han syngende inn i morgenlyset.
На світанку птах злетів у небо і зник у променях вранішнього сонця.