Det här är Khalai. Hon är sju år gammal. Hennes namn betyder ”den goda” på hennes språk lubukusu.
Це Калай. Їй сім років. Її ім’я мовою букусу означає “добра”.
Khalai vaknar och pratar med apelsinträdet. ”Snälla apelsinträd, väx dig stor och ge oss många mogna apelsiner.”
Кожного ранку Калай прокидається і розмовляє з апельсиновим деревом: “Рости-виростай і даруй нам стиглі апельсини”.
Khalai går till skolan. På vägen dit pratar hon med gräset. ”Snälla gräs, väx grönare och torka inte ut.”
По дорозі до школи Калай розмовляє з травою: “Дорога травичко, зеленій і не висихай”.
Khalai går förbi vilda blommor. ”Snälla blommor, fortsätt att blomma så att jag kan fästa er i mitt hår.”
Вона проходить повз квіти: “Цвітіть, любі квіти, щоб я могла заквітчати вами волосся”.
I skolan pratar Khalai med trädet som står mitt på skolgården. ”Snälla träd, låt dina grenar växa sig långa så att vi kan läsa under dem i skuggan.”
Калай зупиняється коло дерева, що росте на шкільному подвір’ї. “Любе дерево, розправ свої гілки, щоб ми могли читати у твоєму затінку”.
Khalai pratar med häcken runt hennes skola. ”Snälla, väx dig stark och hindra onda människor från att komma in.”
Калай розмовляє з живоплотом, який росте навколо школи: “Рости густий, щоб погані люди не могли сюди прийти”.
När Khalai kommer hem från skolan hälsar hon på apelsinträdet. ”Är dina apelsiner mogna än?”, frågar Khalai.
Коли Калай приходить зі школи додому, вона знову йде до апельсинового дерева. “Чи вже дозріли твої апельсини?” - питає Калай.
”Apelsinerna är fortfarande gröna”, suckar Khalai. ”Vi ses imorgon apelsinträdet”, säger Khalai. ”Kanske har du en mogen apelsin till mig då!”
“Апельсини ще зелені”, - зітхає Калай. “Я прийду завтра знову. Можливо тоді у тебе буде для мене спілий апельсин”, - каже дівчинка.
