Мой младший брат спит очень долго. А я просыпаюсь рано, потому что я молодец!
Мій брат довго спить, а я прокидаюся рано, бо я чудова!
Я тот кто выпускает солнце.
Я відчиняю вікно і впускаю в кімнату сонячне проміння.
«Ты моя утренняя звезда», — говорит мама.
“Ти - моя вранішня зірка”, – каже мама.
Я моюсь сама, мне не нужна помощь.
Я миюся сама. Мені не потрібна допомога.
Я могу выдержать холодную воду и синее вонючее мыло.
Мене не бентежить холодна вода і різкий запах синього мила.
Мама напоминает мне: « Не забудь почистить зубы». Я отвечаю: «Никогда, не я!»
“Не забудь почистити зуби!” – нагадує мама. “Я вже їх чищу!” - кажу я.
После умывания я здороваюсь с дедушкой и тётей, и желаю им хорошего дня.
Потім я йду до дідуся і тітки, щоб побажати їм доброго дня.
Потом я одеваюсь. « Я уже большая, мама», — говорю я.
Тоді я одягаюся. “Мені не потрібна допомога, бо я вже велика”, - кажу я мамі.
Я могу застегнуть мои пуговицы и зашнуровать свои ботинки.
Я можу сама застебнути ґудзики і защіпнути туфлі.
И я слежу за тем, чтобы младший брат был в курсе всех школьных новостей.
Я розповідаю братові про усі шкільні новини.
В классе, я стараюсь изо всех сил.
У школі я старанно вчуся.
Я делаю всё это каждый день.
Но больше всего я люблю играть и играть!
Щодня я роблю добрі справи, але найбільше мені подобається гратися!
