Мой младший брат обычно спит допоздна. Я просыпаюсь рано потому что я умница!
Мій брат довго спить, а я прокидаюся рано, бо я чудова!
Я открываю окно чтобы солнечный свет зашёл в комнату.
Я відчиняю вікно і впускаю в кімнату сонячне проміння.
«Ты моя утренняя звездочка», говорит мама.
“Ти - моя вранішня зірка”, – каже мама.
Я сама моюсь, мне не нужна помощь.
Я миюся сама. Мені не потрібна допомога.
Холодная вода и голубое пахнущее мыло меня устраивают.
Мене не бентежить холодна вода і різкий запах синього мила.
Мама мне напоминает, «Не забудь почистить зубы». Я отвечаю, «Никогда, я не забуду!»
“Не забудь почистити зуби!” – нагадує мама. “Я вже їх чищу!” - кажу я.
После умывания я навещаю бабушку и тётю и желаю им хорошего дня!
Потім я йду до дідуся і тітки, щоб побажати їм доброго дня.
Потом я сама одеваюсь, «Я уже большая, мама», я говорю.
Тоді я одягаюся. “Мені не потрібна допомога, бо я вже велика”, - кажу я мамі.
Я могу сама застигнуть мои пуговицы и надеть мои туфли.
Я можу сама застебнути ґудзики і защіпнути туфлі.
И я обязательно рассказываю своему младшему брату все школьные новости.
Я розповідаю братові про усі шкільні новини.
В классе я всегда очень стараюсь во всём и всегда.
У школі я старанно вчуся.
Все мои обязанности я делаю каждый день. Но больше всего я люблю играть и играться!
Щодня я роблю добрі справи, але найбільше мені подобається гратися!
