Μια μέρα, η μαμά πήρε πολλά φρούτα.
Одного дня мама принесла додому багато фруктів.
«Πότε μπορούμε να έχουμε μερικά φρούτα;» εμείς ρωτάμε. «Θα φάμε τα φρούτα απόψε» λέει η μαμά.
“Коли нам можна їх скуштувати?” - запитали ми. “Ми будемо їсти фрукти на вечерю”, - сказала мама.
Ο αδερφός μου Ραχίμ είναι λαίμαργος. Γεύεται όλα τα φρούτα. Τρώει πολλά από αυτά.
Мій брат Рагім – ненажера. Він надкусив усі фрукти, а потім почав їх їсти.
«Κοίτα τι έκανε ο Ραχίμ!» φωνάζει ο μικρός μου αδερφός. «Ραχίμ είναι άτακτος και εγωιστής» λέω.
“Подивись, що зробив Рагім!” - вигукнув мій молодший брат. “Який він неслухняний і жадібний!” - відповіла я.
Η μητέρα είναι θυμωμένη με τον Ραχίμ.
Мама розсердилась на Рагіма.
Εμείς επίσης είμαστε θυμωμένοι με τον Ραχίμ. Αλλά ο Ραχίμ δεν μετανιώνει.
Ми також були дуже сердиті на Рагіма, але йому було байдуже.
«Δεν πρόκειται να τιμωρήσεις τον Ραχίμ;» ρωτάει ο μικρός αδερφός.
“Мамо, ти покараєш Рагіма?” - запитав мій молодший брат.
«Ραχίμ, σύντομα θα μετανιώσεις» προειδοποιεί η μαμά.
“Невдовзі Рагім сам пожалкує про те, що зробив”, - відповіла мама.
Ο Ραχίμ αρχίζει να νοιώθει άσχημα.
Рагімові стало зле.
«Πονάει το στομάχι μου» ψιθυρίζει ο Ραχίμ.
“Мене дуже болить живіт”, - застогнав він.
Η μαμά ήξερε τι θα συμβεί. Τα φρούτα τιμωρούν τον Ραχίμ!
Мама знала, що це може статися. Рагім сам себе покарав!
Αργότερα, ο Ραχίμ μας ζητάει συγγνώμη. «Ποτέ δεν θα είμαι τόσο λαίμαργος ξανά» υπόσχεται. Και εμείς όλοι τον πιστεύουμε.
Згодом Рагім попросив пробачення. Він пообіцяв, що більше ніколи такого не зробить. Ми йому повірили.
