Er was eens een gelukkig gezin.
Жила-була щаслива родина.
Ze vochten nooit met elkaar. Ze hielpen hun ouders thuis en op het veld.
Сини ніколи не сварилися між собою. Вони допомагали своїм батькам по господарству і на полі.
Maar ze mochten niet in de buurt van vuur komen.
Але дітям не можна було підходити близько до вогню.
Ze moesten all hun werk ‘s nachts doen. Want ze waren gemaakt van was!
Вони могли працювати тільки вночі, тому що були з воску!
Maar één van de jongens wilde naar buiten in het zonlicht.
Проте один із синів дуже хотів побачити сонце.
Op een dag was het verlangen te sterk. Zijn broers waarschuwden hem…
Брати попереджали його про небезпеку, але хлопчик не стримався.
Maar het was te laat! Hij smolt in de hete zon.
Він вийшов на вулицю і розтанув під пекучим сонцем.
De wassen kinderen waren zo verdrietig toen ze hun broer zagen wegsmelten.
Його брати дуже засмутилися через те, що сталося.
Maar ze hadden een plan. Ze boetseerden de gesmolten was in de vorm van een vogel.
Вони вирішили зліпити птаха з воску розтопленого брата.
Ze namen hun vogelbroer mee naar een hoge berg.
Хлопчики винесли того птаха на високу гору.
En toen de zon opkwam vloog hij zingend het morgenlicht in.
На світанку птах злетів у небо і зник у променях вранішнього сонця.