Давным давно люди ничего не знали. Они не знали как собирать урожай, как делать ткани или железные инструменты. У бога Ньяме высоко на небе была вся мудрость в мире. Он хранил её в глиняном горшке.
Колись дуже давно люди не вміли нічого робити. Вони не вміли сіяти зерно, шити одяг чи виготовляти залізні знаряддя. Бог на ім’я Н’ямі, який був високо в небі, мав всю мудрість цього світу. І зберігав він її у глиняному горщику.
Однажды Ньяме решил отдать горшок с мудростью Ананси. Каждый раз когда Ананси смотрел в глиняный горшок, он узнавал что-то новое. Как же это было интересно!
Одного дня Н’ямі вирішив віддати горщик із мудрістю Анансі. І кожного разу, коли Анансі заглядав у глиняний горщик, він дізнавався щось нове. Це було так цікаво!
Жадный Ананси подумал, “Я буду хранить горшок на верхушке высокого дерева. Тогда он весь будет только моим!” Он сделал длинную веревку, обвязал ее вокруг глиняного горшка и привязал к животу. Он стал забираться на дерево. Но Ананси было сложно забираться на дерево, когда горшок постоянно бил ему по коленям.
Тоді жадібний Анансі подумав: “Я зберігатиму горщик у безпеці на верхівці високого дерева. Таким чином він належатиме лише мені!” Спочатку він виготовив пряжу із довгої нитки, обмотав її навколо глиняного горщика та прив’язав його до себе. Потім він спробував вилізти на дерево. Але йому було важко вилазити на дерево із горщиком, який постійно бив його по колінах.
Всё это время молодой сын Ананси стоял у подножья дерева и смотрел на него. Он спросил, “Тебе не было бы легче, если бы ты привязал горшок спине?” Ананси попробовал привязать глиняный горшок полный мудрости к спине, и так действительно было легче.
Увесь цей час син Анансі стояв біля підніжжя дерева і спостерігав за своїм батьком. Потім він промовив до свого батька: “Тату, якщо ти прив’яжеш горщика до своєї спини, то тобі буде легше вилазити на дерево”. Анансі прив’язав свого горщика повного мудрості до спини. І дійсно, так було набагато легше вилазити на дерево.
Он не заметил как забрался на верхушку дерева. Но потом он остановился и подумал, “У меня должна быть вся мудрость, а мой сын был умнее меня!” Ананси был так зол из-за этого, что он сбросил горшок с дерева.
Дуже швидко Анансі дістався верхівки дерева. Але раптом він зупинився і подумав: “Це ж я маю всю мудрість, а мій син виявився мудрішим, ніж я!” Анансі так сильно розлютився, що скинув глиняного горщика з дерева.
Он разбился на куски на земле. Теперь все могли разделить мудрость. И так люди научились собирать урожай, делать ткани, железные инструменты и все другие вещи, которые умеют теперь.
Глиняний горщик розбився на дрібні шматочки, а мудрість, яка була у ньому, розлетілась по всьому світі. Вона стала доступною для усіх людей. І кожен міг нею поділитись. Саме так люди навчились сіяти, шити одяг, виготовляти залізні знаряддя та інші речі, які ми вміємо робити зараз.
