Odongo e Apiyo vivevano in città con loro padre. Non vedevano l’ora delle vacanze. Non solo perché la scuola chiudeva, ma perché sarebbero andati a visitare la loro nonna. Lei viveva in un villaggio di pescatori vicino ad un grande lago.
Одонго і Апійо жили з татом у місті. Вони з нетерпінням чекали канікул. Не тільки тому, що школа була закрита, але ще й тому, що вони їздили до своєї бабусі. Вона жила у селі рибалок біля великого озера.
Odongo e Apiyo erano emozionati perché era ora di visitare la nonna di nuovo. La notte prima, prepararono le valigie e si prepararono al lungo viaggio che li avrebbe portati al villaggio.
Одонго і Апійо були дуже схвильовані, оскільки знову прийшов час відвідувати бабусю. Ввечері, напередодні від’їзду, вони спакували свої сумки і підготувалися до довгої подорожі у село. Вони не могли заснути і проговорили цілу ніч про канікули.
La mattina dopo, molto presto, partirono per il villaggio nella macchina del papà. Guidarono attraverso montagne, animali selvaggi e piantagioni di tè. Contarono le macchine e cantarono canzoni.
Рано-вранці вони виїхали татовою машиною у село. Вони їхали повз гори, дикі тварини і плантації чаю. Вони рахували автомобілі і співали пісні.
Dopo un po’, i bambini erano stanchi e si addormentarono.
Через деякий час діти потомилися і заснули.
Papà svegliò Odongo e Apiyo appena arrivarono al villaggio. Trovarono Nyar-Kanyada, la loro nonna, mentre riposava su un tappeto sotto un albero. Nyar-Kanyada in Luo significa “Figlia della gente di Kanyada”. Era una donna forte e bellissima.
Тато розбудив Одонго і Апійо, коли вони приїхали у село. Бабуся Няр-Каняда якраз відпочивала на килимку під деревом. “Няр-Каняда” мовою луо означає “донька народу Каняди”. Це була сильна і красива жінка.
Nyar-Kanyada diede loro il benvenuto nella sua casa e ballò intorno alla stanza cantando con gioia. I suoi nipotini erano emozionati di darle regali che le avevano portato dalla città. “Prima apri il mio regalo,” disse Odongo. “No, prima il mio!” disse Apiyo.
Няр-Каняда запросила їх у будинок і почала витанцьовувати по кімнаті, співаючи від радості. ЇЇ онуки з великою радістю дали їй подарунки, які вони привезли з міста. “Спочатку відкрийте мій подарунок,” - сказав Одонго. “Ні, спочатку мій!” - сказала Апійо.
Dopo che aprì i regali, Nyar-Kanyada benedì i suoi nipotini nel modo tradizionale.
Відкривши подарунки, Няр-Каняда благословила своїх онуків традиційним способом.
Poi Odongo e Apiyo uscirono in giardino. Inseguirono farfalle e uccellini.
Тоді Одонго і Апійо пішли на вулицю. Вони бігали за метеликами і пташками.
Si arrampicarono sugli alberi e si schizzarono con l’acqua del lago.
Вони лазили по деревах і хлюпалися у воді в озері.
Quando diventò buio, tornarono a casa per cena. Prima che potessero finire di mangiare, si stavano per addormentare!
Коли стемніло, діти повернулися додому на вечерю. Навіть не скінчивши вечеряти, вони заснули!
Il giorno seguente, il papà ripartì per tornare in città, lasciando i bambini con Nyar-Kanyada.
Наступного дня тато дітей поїхав назад у місто, залишивши їх у Няр-Каняди.
Odongo e Apiyo aiutarono la nonna con le faccende di casa. Andarono a prendere l’acqua e la legna per il fuoco. Raccolsero le uova dalle galline e le verdure dal giardino.
Одонго і Апійо допомагали бабусі по дому. Вони приносили воду і дрова, збирали яйця з-під курей і рвали зелень на городі.
Nyar-Kanyada insegnò ai suoi nipotini come fare soffici ugali da mangiare con lo stufato. Mostrò loro come fare il riso al cocco da mangiare con il pesce arrosto.
Няр-Каняда навчила онуків готувати м’яку угалі з соусом. Вони показала їм, як готувати кокосовий рис із смаженою рибою.
Una mattina, Odongo portò le mucche di sua nonna a pascolare. Incapparono nella fattoria del vicino. Il contadino era arrabbiato con Odongo. Lo minacciò di tenersi le mucche per aver mangiato il suo raccolto. Dopo quel giorno il bambino si assicurò che le mucche non finissero di nuovo nei guai.
Одного ранку Одонго пішов пасти бабусині корови. Вони зайшли на ферму їхнього сусіда. Фермер був сердитий на Одонго. Він звелів тримати корови подалі від поля. Після цього Одонго пильнував, щоб корови не потрапили у біду знову.
Un altro giorno, i bambini andarono al mercato con Nyar-Kanyada. Lei aveva una bancarella che vendeva verdure, zucchero e sale. Ad Apiyo piaceva dire ai clienti i prezzi della merce. Odongo preparava i sacchetti con le cose che i clienti avevano comprato.
Якось діти пішли з Няр-Канядою на базар. Вона мала прилавок, де продавала овочі, цукор і мило. Апійо подобалося казати покупцям скільки коштує товар. Одонго пакував товар, який купували покупці.
Alla fine della giornata bevvero tè chai insieme. Aiutarono la nonna a contare i soldi che aveva guadagnato.
В кінці дня вони пили чай разом. Діти допомагали бабусі рахувати гроші, які вона заробила.
Ma troppo presto le vacanze finirono e i bambini dovettero tornare in città. Nyar-Kanyada diede a Odongo un cappello e ad Apiyo una felpa. Preparò del cibo per il loro viaggio.
Але дуже скоро канікули закінчилися, і діти змушені були повертатися назад у місто. Няр-Каняда дала Одонго кепку, а Апійо - светр. Вона спакувала їм їжу на дорогу.
Quando il padre arrivò a prenderli, loro non volevano andarsene. I bimbi pregarono Nyar-Kanyada di andare con loro in città. Lei sorrise e disse “Sono troppo vecchia per la città. Aspetterò che veniate a trovarmi di nuovo al mio villaggio.”
Коли тато приїхав забрати дітей, вони не хотіли їхати. Діти просили Няр-Каняду поїхати з ними у місто. Вона засміялася і сказала: “Я занадто стара для міста. Я буду чекати, коли ви знову приїдете у моє село.”
Odongo e Apiyo la abbracciarono forte e la salutarono.
Одонго і Апійо міцно обняли свою бабусю і попрощалися.
Quando Odongo e Apiyo tornarono a scuola, raccontarono ai loro amici della vita nel villaggio. Alcuni bambini pensarono che la vita in città fosse bella. Altri pensarono che il villaggio fosse meglio. Ma soprattutto, tutti concordarono sul fatto che Odongo e Apiyo avessero una nonna fantastica!
Коли Одонго і Апійо знову пішли до школи, вони розповіли своїм друзям про своє життя у селі. Деяким дітям більше подобалося жити у місті. Іншим більше подобалося життя у селі. Але всі зійшлися на тому, що Одонго і Апійо мають чудову бабусю!
Violet Otieno
Catherine Groenewald
Laura Pighini
Sonia Pighini
італійська
рівень 4
