Había una vez una familia que vivía muy feliz.
Жила-була щаслива родина.
Nunca peleaban. Los hijos ayudaban a sus padres en el hogar y en los huertos.
Сини ніколи не сварилися між собою. Вони допомагали своїм батькам по господарству і на полі.
Pero tenían prohibido acercarse al fuego.
Але дітям не можна було підходити близько до вогню.
Tenían que hacer todo su trabajo por las noches. ¡Porque eran niños de cera!
Вони могли працювати тільки вночі, тому що були з воску!
Pero uno de los chicos sentía un fuerte deseo por salir a la luz del sol.
Проте один із синів дуже хотів побачити сонце.
Un día su deseo fue muy fuerte. Sus hermanos le advirtieron que no lo hiciera…
Брати попереджали його про небезпеку, але хлопчик не стримався.
¡Pero ya era tarde! Se derritió con el calor del sol.
Він вийшов на вулицю і розтанув під пекучим сонцем.
Los niños de cera se entristecieron de ver a su hermano derritiéndose.
Його брати дуже засмутилися через те, що сталося.
Pero hicieron un plan. Tomaron los restos de cera derretida y le dieron la forma de un ave.
Вони вирішили зліпити птаха з воску розтопленого брата.
Llevaron a su hermano ave a lo alto de una montaña.
Хлопчики винесли того птаха на високу гору.
Y cuando salió el sol, el ave se fue volando y cantando con la luz del amanecer.
На світанку птах злетів у небо і зник у променях вранішнього сонця.
