Das ist Khalai. Sie ist sieben Jahre alt. Ihr Name bedeutet „die Gute“ in ihrer Sprache Lubukusu.
Це Калай. Їй сім років. Її ім’я мовою букусу означає “добра”.
Khalai wacht auf und spricht mit dem Orangenbaum: „Bitte, Orangenbaum, gedeihe prächtig und gib uns viele reife Orangen.“
Кожного ранку Калай прокидається і розмовляє з апельсиновим деревом: “Рости-виростай і даруй нам стиглі апельсини”.
Khalai läuft zur Schule. Auf dem Weg spricht sie mit dem Gras: „Bitte, Gras, wachse grün und vertrockne nicht.“
По дорозі до школи Калай розмовляє з травою: “Дорога травичко, зеленій і не висихай”.
Khalai kommt an Wildblumen vorbei: „Bitte, Blumen, blüht weiter, damit ich euch in mein Haar stecken kann.“
Вона проходить повз квіти: “Цвітіть, любі квіти, щоб я могла заквітчати вами волосся”.
In der Schule spricht Khalai mit dem Baum auf dem Schulhof: „Bitte, Baum, lass dir große Äste wachsen, damit wir in deinem Schatten lesen können.“
Калай зупиняється коло дерева, що росте на шкільному подвір’ї. “Любе дерево, розправ свої гілки, щоб ми могли читати у твоєму затінку”.
Khalai spricht mit der Hecke, die ihre Schule umgibt: „Bitte gedeihe prächtig und lass keine bösen Leute hinein.“
Калай розмовляє з живоплотом, який росте навколо школи: “Рости густий, щоб погані люди не могли сюди прийти”.
Wenn Khalai von der Schule nach Hause kommt, besucht sie den Orangenbaum. „Sind deine Orangen schon reif?“, fragt Khalai.
Коли Калай приходить зі школи додому, вона знову йде до апельсинового дерева. “Чи вже дозріли твої апельсини?” - питає Калай.
„Die Orangen sind noch grün“, seufzt Khalai. „Ich sehe dich morgen wieder, vielleicht hast du ja dann eine reife Orange für mich!“
“Апельсини ще зелені”, - зітхає Калай. “Я прийду завтра знову. Можливо тоді у тебе буде для мене спілий апельсин”, - каже дівчинка.
