Kylling og Tusindben var venner. Men de konkurrerede altid med hinanden. En dag besluttede de sig for at spille fodbold for at se, hvem der var den bedste spiller.
Курка і Багатоніжка були друзями. Але вони завжди змагалися одна з одною. Одного разу вони вирішили зіграти у футбол, щоб дізнатися, хто кращий гравець.
De gik hen til fodboldbanen og begyndte deres spil. Kylling var hurtig, men Tusindben var hurtigere. Kylling sparkede langt, men Tusindben sparkede længere. Kylling begyndte at blive sur.
Вони пішли на футбольне поле і розпочали гру. Курка бігла швидко, але Багатоніжка - швидше. Курка копала далеко, але Багатоніжка копала дальше. Курка почала дратуватися.
De besluttede sig for en straffesparkskonkurrence. Først skulle Tusindben være målmand. Kylling scorede kun et enkelt mål. Så var det kyllingens tur til at forsvare målet.
Вони вирішили пробити пенальті. Спочатку Багатоніжка була воротаркою. Курка забила тільки один гол. Тоді була черга Курки захищати ворота.
Tusindben sparkede til bolden og scorede. Tusindben fintede bolden og scorede. Tusindben nikkede til bolden og scorede. Tusindben scorede fem mål.
Багатоніжка копнула м’яч і забила гол. Багатоніжка повела м’яч дриблінгом і забила гол. Багатоніжка вдарила головою і забила гол. Багатоніжка забила п’ять голів.
Kylling var rasende over, at hun tabte. Hun var en meget dårlig taber. Tusindben begyndte at grine, fordi hans ven brokkede sig så meget.
Курка була розлючена, що вона програла. Вона програла із дуже великим рахунком. Багатоніжка почала сміятися, що її подруга так переймалася.
Kylling var så vred, at hun åbnede sit næb på vid gab og slugte tusindbenet.
Курка була така зла, що вона широко відкрила дзьоб і проковтнула Багатоніжку.
Da Kylling gik hjem, mødte hun Mor Tusindben. Mor Tusindben spurgte: “Har du set mit barn?” Kylling sagde ikke noget. Mor Tusindben var bekymret.
Коли Курка йшла додому, вона зустріла маму Багатоніжку. Мама Багатоніжка запитала: “Ти бачила мою дитину?” Курка нічого не відповіла. Мама Багатоніжка почала хвилюватися.
Så hørte Mor Tusindben en lille stemme: “Hjælp mig, mor!” råbte stemmen. Mor Tusindben så sig omkring og lyttede opmærksomt. Stemmen kom inde fra kyllingens mave.
Тоді мама Багатоніжка почула тихесенький голос. “Допоможи мені, мамо!” - сказав голос. Мама Багатоніжка подивилася навколо і прислухалася. Голос лунав із середини Курки.
Mor Tusindben råbte: “Brug dine specielle evner, mit barn!” Tusindben kan lave en grim lugt og en forfærdelig smag. Kylling begyndte at få det dårligt.
Мама Багатоніжка крикнула: “Застосуй свою особливу силу!” Багатоніжки можуть створювати поганий запах і жахливий смак. Курці стало погано.
Kylling bøvsede. Så svælgede og spyttede hun. Så nøs og hostede hun. Og hostede. Tusindbenet var ulækkert!
Курка зригнула. Тоді вона ковтнула і сплюнула. Тоді чхнула і закашлялася. І знову закашлялася. Багатоніжка була огидна!
Kylling hostede, indtil hun hostede tusindbenet op af sin mave. Mor Tusindben og hendes barn kravlede op i et træ for at gemme sig.
Курка кашляла, поки не викашляла Багатоніжку, що була у шлунку. Мама Багатоніжка і її дитина вилізли на дерево, щоб заховатися.
Siden da har kyllinger og tusindben været fjender.
