Колись дуже давно люди не вміли нічого робити. Вони не вміли сіяти зерно, шити одяг чи виготовляти залізні знаряддя. Бог на ім’я Н’ямі, який був високо в небі, мав всю мудрість цього світу. І зберігав він її у глиняному горщику.
Hapo zamani za kale, watu hawakujua chochote. Hawakujua kupanda mimea, hawakujua kushona nguo, wala hawakujua kuunda zana za chuma. Nyame, mungu aliyekuwa mbinguni, ndiye aliyekuwa mwenye hekima zote za dunia. Alihifadhi hekima hiyo kwenye chungu cha udongo.
Одного дня Н’ямі вирішив віддати горщик із мудрістю Анансі. І кожного разу, коли Анансі заглядав у глиняний горщик, він дізнавався щось нове. Це було так цікаво!
Siku moja, Nyame aliamua kumpa Anansi chungu hicho cha hekima. Kila Anansi alipotazama ndani ya chungu cha udongo, alijifunza jambo jipya. Alifurahi sana!
Тоді жадібний Анансі подумав: “Я зберігатиму горщик у безпеці на верхівці високого дерева. Таким чином він належатиме лише мені!” Спочатку він виготовив пряжу із довгої нитки, обмотав її навколо глиняного горщика та прив’язав його до себе. Потім він спробував вилізти на дерево. Але йому було важко вилазити на дерево із горщиком, який постійно бив його по колінах.
Anansi mlafi alinong’ona moyoni, “Nitakificha chungu hiki juu ya mti mrefu ili nikifaidi mwenyewe.” Akasokota uzi mrefu na kuuzungusha kwenye chungu. Kisha, akajifunga tumboni. Akaanza kupanda kwenye mti. Lakini ilikuwa vigumu kupanda kwenye mti huku chungu kikimgonga magotini kila mara.
Увесь цей час син Анансі стояв біля підніжжя дерева і спостерігав за своїм батьком. Потім він промовив до свого батька: “Тату, якщо ти прив’яжеш горщика до своєї спини, то тобі буде легше вилазити на дерево”. Анансі прив’язав свого горщика повного мудрості до спини. І дійсно, так було набагато легше вилазити на дерево.
Wakati huo wote, mwanawe alikuwa amesimama chini ya ule mti akimtazama baba yake. Akamwambia, “Baba, si ingekuwa rahisi kupanda endapo ungekifungia chungu mgongoni?” Basi Anansi akajaribu kukifungia chungu kilichojaa hekima mgongoni mwake, na kweli ikawa rahisi zaidi.
Дуже швидко Анансі дістався верхівки дерева. Але раптом він зупинився і подумав: “Це ж я маю всю мудрість, а мій син виявився мудрішим, ніж я!” Анансі так сильно розлютився, що скинув глиняного горщика з дерева.
Punde tu alipofika juu ya mti, aliwaza, “Natakiwa kuwa ndiye mwenye hekima zote, lakini hapa mwanangu ndiye mwenye akili kuliko mimi.” Anansi alikasirishwa sana kiasi kwamba alikitupa kile chungu chini ya mti.
Глиняний горщик розбився на дрібні шматочки, а мудрість, яка була у ньому, розлетілась по всьому світі. Вона стала доступною для усіх людей. І кожен міг нею поділитись. Саме так люди навчились сіяти, шити одяг, виготовляти залізні знаряддя та інші речі, які ми вміємо робити зараз.
Chungu kilivunjika vipandevipande pale chini. Hekima zikawa za bure kwa mtu yeyote kujichukulia. Na hivyo ndivyo watu walivyojifunza kulima, kushona nguo, kuunda zana za chuma, na mambo yote mengine ambayo watu wanajua kuyafanya.
