Одонго і Апійо жили з татом у місті. Вони з нетерпінням чекали канікул. Не тільки тому, що школа була закрита, але ще й тому, що вони їздили до своєї бабусі. Вона жила у селі рибалок біля великого озера.
Odongo e Apiyo viviam na cidade com seu pai. Eles aguardavam ansiosos pelas férias. Não só porque a escola iria fechar, mas também porque eles iriam visitar a avó deles. Ela vivia numa aldeia de pescadores perto de um lago.
Одонго і Апійо були дуже схвильовані, оскільки знову прийшов час відвідувати бабусю. Ввечері, напередодні від’їзду, вони спакували свої сумки і підготувалися до довгої подорожі у село. Вони не могли заснути і проговорили цілу ніч про канікули.
Odongo e Apiyo estavam animados porque era a época de visitar sua avó novamente. Na noite anterior, fizeram suas malas e se prepararam para a longa jornada até a aldeia. Mal conseguiram dormir e conversaram a noite inteira sobre as férias.
Рано-вранці вони виїхали татовою машиною у село. Вони їхали повз гори, дикі тварини і плантації чаю. Вони рахували автомобілі і співали пісні.
Cedinho, na manhã seguinte, foram para a aldeia de carro com seu pai. Passaram por montanhas, animais selvagens e plantações de chá. Contaram carros e cantaram.
Через деякий час діти потомилися і заснули.
Depois de um tempo, as crianças estavam tão cansadas que pegaram no sono.
Тато розбудив Одонго і Апійо, коли вони приїхали у село. Бабуся Няр-Каняда якраз відпочивала на килимку під деревом. “Няр-Каняда” мовою луо означає “донька народу Каняди”. Це була сильна і красива жінка.
O pai acordou Odongo e Apiyo quando chegaram na aldeia. Eles encontraram Nyar-Kanyada – sua avó, descansando numa esteira debaixo de uma árvore. Nyar-Kanyada em Luo, significa ‘filha do povo de Kanyada’. Ela era uma mulher forte e bonita.
Няр-Каняда запросила їх у будинок і почала витанцьовувати по кімнаті, співаючи від радості. ЇЇ онуки з великою радістю дали їй подарунки, які вони привезли з міста. “Спочатку відкрийте мій подарунок,” - сказав Одонго. “Ні, спочатку мій!” - сказала Апійо.
Nyar-Kanyada recebeu-lhes dentro de sua casa e dançou em volta do quarto, cantando de alegria. Seus netos estavam animados para lhe dar os presentes que compraram para ela na cidade. “Primeiro abra o meu presente,” disse Odongo. “Não, meu presente primeiro!” disse Apiyo.
Відкривши подарунки, Няр-Каняда благословила своїх онуків традиційним способом.
Após ela abrir os presentes, Nyar-Kanyada tradicionalmente abençoou seus netos.
Тоді Одонго і Апійо пішли на вулицю. Вони бігали за метеликами і пташками.
Então, Odongo e Apiyo saíram para rua. Perseguiram borboletas e pássaros.
Вони лазили по деревах і хлюпалися у воді в озері.
Subiram em árvores e se atiraram na água do rio.
Коли стемніло, діти повернулися додому на вечерю. Навіть не скінчивши вечеряти, вони заснули!
Quando escureceu, voltaram para casa para o jantar. Antes mesmo de terminar de comer, caíram no sono!
Наступного дня тато дітей поїхав назад у місто, залишивши їх у Няр-Каняди.
No dia seguinte, o pai voltou dirigindo para cidade e deixou as crianças com Nyar-Kanyada.
Одонго і Апійо допомагали бабусі по дому. Вони приносили воду і дрова, збирали яйця з-під курей і рвали зелень на городі.
Odongo e Apiyo ajudaram sua avó com as tarefas de casa. Buscaram água e lenha. Coletaram os ovos das galinhas e apanharam salada do jardim.
Няр-Каняда навчила онуків готувати м’яку угалі з соусом. Вони показала їм, як готувати кокосовий рис із смаженою рибою.
Nyar-Kanyada ensinou seus netos a fazer mingau de fubá para comer com guisado. Ela mostrou para eles como fazer arroz de coco para comer com peixe assado.
Одного ранку Одонго пішов пасти бабусині корови. Вони зайшли на ферму їхнього сусіда. Фермер був сердитий на Одонго. Він звелів тримати корови подалі від поля. Після цього Одонго пильнував, щоб корови не потрапили у біду знову.
Numa manhã, Odongo levou as vacas da avó para pastar. Elas correram para a fazenda de um vizinho. O fazendeiro ficou brabo com Odongo. Ele ameaçou de ficar com as vacas por comer sua colheita. Depois daquele dia, o menino certificou-se que as vacas não se metessem em confusão.
Якось діти пішли з Няр-Канядою на базар. Вона мала прилавок, де продавала овочі, цукор і мило. Апійо подобалося казати покупцям скільки коштує товар. Одонго пакував товар, який купували покупці.
No outro dia, as crianças foram ao mercado com Nyar-Kanyada. Ela tinha uma barraca em que vendia legumes, açúcar e sabão. Apiyo gostava de dizer o preço das mercadorias para os clientes. Odongo empacotava as mercadorias que os clientes compravam.
В кінці дня вони пили чай разом. Діти допомагали бабусі рахувати гроші, які вона заробила.
No final do dia, tomavam chá juntos e ajudavam a avó a contar o dinheiro que ela recebeu.
Але дуже скоро канікули закінчилися, і діти змушені були повертатися назад у місто. Няр-Каняда дала Одонго кепку, а Апійо - светр. Вона спакувала їм їжу на дорогу.
Mas logo as féria acabaram e as crianças tinham que voltar para a cidade. Nyar-Kanyada deu um boné para Odongo e um blusão para Apiyo. Ela embrulhou comida para a viagem.
Коли тато приїхав забрати дітей, вони не хотіли їхати. Діти просили Няр-Каняду поїхати з ними у місто. Вона засміялася і сказала: “Я занадто стара для міста. Я буду чекати, коли ви знову приїдете у моє село.”
Quando seu pai chegou para pegá-los, eles não queriam ir embora. As crianças imploraram Nyar-Kanyada para ir com eles para a cidade. Ela sorriu e disse, “Estou muito velha para a cidade. Ficarei esperando vocês virem para a aldeia novamente.”
Одонго і Апійо міцно обняли свою бабусю і попрощалися.
Odongo e Apiyo abraçaram ela bem apertado e disseram tchau.
Коли Одонго і Апійо знову пішли до школи, вони розповіли своїм друзям про своє життя у селі. Деяким дітям більше подобалося жити у місті. Іншим більше подобалося життя у селі. Але всі зійшлися на тому, що Одонго і Апійо мають чудову бабусю!
Quando Odongo e Apiyo voltaram à escola, eles contaram para seus amigos sobre a vida na aldeia. Alguma crianças acharam que a vida na cidade era boa. Outras acharam que a vida na aldeia era melhor. Mas mais que tudo, todos concordaram que Odongo e Apiyo tinham uma avó maravilhosa!
