Há muito tempo atrás, três meninas saíram para catar lenha.
Був спекотний день, тому вони пішли на річку поплавати. Вони гралися, хлюпалися і плавали у річці.
Fazia um dia muito quente, então foram até o rio para se refrescarem. Elas brincaram com a água e nadaram.
Раптом дівчата зрозуміли, що вже пізно. Вони поспішили назад у село.
De repente, perceberam que já estava tarde. Elas se apressaram até a aldeia.
Коли вони вже майже були вдома, Нозібеле торкнулася рукою своєї шиї. Вона забула своє намисто! “Будь ласка, ходімо зі мною назад!” - благала вона своїх подружок. Але її подружки сказали, що вже надто пізно.
Quando estavam chegando perto de casa, Nozibele colocou sua mão em volta do pescoço. Ela tinha esquecido seu colar! “Por favor, voltem até lá comigo!”, implorou a suas amigas. Mas elas disseram que estava muito tarde.
Отже, Нозібеле пішла до річки сама. Вона знайшла своє намисто і поспішила додому. Проте вона заблукала у темряві.
Então, Nozibele voltou até o rio sozinha. Encontrou seu colar e correu em direção a sua casa. Mas perdeu-se no escuro.
Удалині вона побачила світло у маленькій хатині. Вона поспішила туди і постукала у двері.
A distância, ela viu uma luz vindo de uma cabana. Correu em direção a ela e bateu na porta.
На її подив, двері відкрив собака і сказав: “Що ти хочеш?” “Я заблукала, і мені потрібно десь переночувати,” - сказала Нозібеле. “Заходь, або я тебе вкушу!” - сказав собака. Отже, Нозібеле зайшла.
Para sua surpresa, um cachorro abriu a porta e disse, “o que você deseja?” “Estou perdida e preciso de um lugar para dormir,” disse Nozibele. “Entre ou lhe morderei!” disse o cachorro.
Тоді собака сказав: “Звари мені їсти!” “Але я ніколи не варила їсти для собак,” - відповіла дівчина. “Вари, або я тебе вкушу!” - сказав собака. І Нозібеле приготувала собаці їсти.
Depois o cachorro disse, “Cozinhe para mim!” “Mas eu nunca cozinhei para um cachorro antes, ela respondeu. “Cozinhe ou lhe morderei!” disse o cachorro. Então Nozibele cozinhou para o cachorro.
Тоді собака сказав: “Постели мені ліжко!” Нозібеле відповіла: “Я ніколи не стелила собаці.” “Постели мені ліжко, або я вкушу тебе!” - сказав собака. І Нозібеле постелила ліжко.
Logo o cachorro disse, “Faça a cama para mim!” Nozibele respondeu, “Eu nunca fiz a cama para um cachorro.” “Faça a cama ou lhe morderei!” o cachorro disse. Então Nozibele fez a cama.
Щодня вона готувала їсти, замітала і прала для собаки. Тоді одного дня собака сказав: “Нозібеле, сьогодні до мене прийдуть друзі. Позамітай у хаті, навари їсти і попери мої речі до того часу, коли я прийду.”
Todos os dias ela tinha que cozinhar, varrer e lavar para o cachorro. Assim, um dia, o cachorro disse, “Nozibele, hoje, vou visitar uns amigos. Varra a casa, faça comida e lave as minhas coisas antes que eu volte.”
Як тільки собака пішов, Нозібеле вирвала в себе три волосини. Вона поклала одну волосину під ліжко, одну - за двері, і одну - за тином. Тоді вона чимдуж побігла додому.
No instante em que o cachorro saiu, Nozibele arrancou três fios de cabelo da sua cabeça. Colocou um fio embaixo da cama, um atrás da porta e o outro no curral. Então ela correu para casa o mais rápido que conseguiu.
Коли собака повернувся, він почав шукати Нозібеле. “Нозібеле, де ти?” - кликав він. “Я тут, під ліжком”, - відповіла перша волосина. “Я тут, за дверима,” - відповіла друга волосина. “Я тут, за тином”, - відповіла третя.
Quando o cachorro retornou, procurou Nozibele. “Nozibele, onde você está?” disse zangado. “Estou aqui embaixo da cama,” gritou o primeiro fio de cabelo. “Estou aqui atrás da porta,” disse o segundo fio. “Estou aqui, no curral,” disse o terceiro fio de cabelo.
Тоді собака зрозумів, що Нозібеле перехитрила його. Він щодуху побіг у село. Але брати Нозібеле вже чекали на нього із великими палицями. Собака розвернувся і побіг геть, і з того часу його більше ніколи не бачили.
Logo o cachorro notou que Nozibele tinha lhe enganado. Portanto, ele correu e correu todo o caminho até chegar à aldeia. Mas os irmãos de Nozibele estavam o esperando com três grandes pedaços de pau. O cachorro voltou correndo e nunca mais foi visto desde então.
