العودة لقائمة القصص
Одного дня мама принесла додому багато фруктів.
فِي أحَدِ اَلأيَّامِ حَصَلَتْ مَامَا عَلَى اَلكَثِيرِ مِنَ الفَواكِهَ.
“Коли нам можна їх скуштувати?” - запитали ми. “Ми будемо їсти фрукти на вечерю”, - сказала мама.
سَأَلْنَاهَا: “مَتى يُمْكِنُنا أّن نَأخُذَ القَليلَ مِنَها؟”
أَجَابَتْ: “سَنَأكُلُ الفَوَاكِهَ في المَسَاءِ”.
Мій брат Рагім – ненажера. Він надкусив усі фрукти, а потім почав їх їсти.
أَخِي رَهِيمْ كَانَ طَمَّاعًا، تَذَوَّقَ كُلَّ الفَواكِهِ، وَأَكَلَ الكَثِيرَ مِنْهَا.
“Подивись, що зробив Рагім!” - вигукнув мій молодший брат. “Який він неслухняний і жадібний!” - відповіла я.
صَرَخَ أَخي الصَّغِيرُ: “انْظُرْ مَاذَا فَعَلَ رَهِيمْ”!
أَمَّا أَنَا فَقُلتُ: “رَهِيمْ غَيْرُ مُحْتَرَمٍ وَأَنَانِيٌّ”.
Мама розсердилась на Рагіма.
غَضِبَتْ مَامَا مِنْ رَهِيمْ.
Ми також були дуже сердиті на Рагіма, але йому було байдуже.
وَنَحْنُ أَيْضًا غَضِبْنَا مِنْ رَهِيمْ ولَكِنَّهُ لَمْ يَعْتَذِرْ.
“Мамо, ти покараєш Рагіма?” - запитав мій молодший брат.
سَأَلَ أَخِي الصَّغِيرُ: “أَلَنْ تُعَاقِبِي رَهِيمْ؟”
“Невдовзі Рагім сам пожалкує про те, що зробив”, - відповіла мама.
حَذَّرَتْ مَامَا رَهِيمْ فَقَاَلتْ: “عَلَيْكَ أَنْ تَعْتَذِرَ حَالَّا”.
Рагімові стало зле.
بَدَأَ رَهِيمْ بِالشُّعُورِ بِالمَرَضِ.
“Мене дуже болить живіт”, - застогнав він.
هَمَسَ رَهِيمْ: “مَعِدَتِي تُؤْلِمُنِي”.
Мама знала, що це може статися. Рагім сам себе покарав!
عَرَفَتْ مَامَا مَاذَا حَصَلَ: “إنَّ الفَوَاكِهَ عَاقَبَتْ رَهِيمْ”!
Згодом Рагім попросив пробачення. Він пообіцяв, що більше ніколи такого не зробить. Ми йому повірили.
أَخِيرًا اِعْتَذَرَ رَهِيمْ فَقَالَ لَنَا: “لَنْ أَكُونَ طَمَّاعاً بَعْدَ اليَوْمِ”.
كُتِب بواسطة: Adelheid Marie Bwire
رسمة بواسطة: Melany Pietersen
بترجمة: Nataliya Tyshchuk
قرأه: Oksana Duchak, Khrystyna Marenych, Nataliia Naiavko, Nataliya Tyshchuk