Тінгі жив зі своєю бабусею.
تِينْغِي يَعِيشُ مَعَ جَدَّتِهِ.
Він допомагав їй доглядати корів.
هُوَ اِعْتَادَ أَنْ يَهْتَمَّ بِالبَقَرَ مَعَهَا.
Одного дня прийшли солдати.
فِي أَحَدِ الأَيَّامِ جَاءَ اَلجُنودُ.
Вони забрали усі корови.
وَأَخَذُوا اَلبَقَرَ بَعِيداً.
Тінгі з бабусею злякались і втекли.
هَرَبَ تِينْغِي وَجَدَّتُهُ بَعِيداً وَاختَبَؤُا.
Вони заховались під кущем і просиділи там аж до ночі.
وَاخْتَبَؤُا بيْنَ اَلشُّجَيْرَاتِ حَتَّى اللَّيْلِ.
Солдати знову повернулись.
ثُمَّ عَادَ اَلجُنودُ.
Бабуся заховала Тінгі у купу листя.
خَبَّأَتْ اَلجَدَّةُ تِينْغِي تَحْتَ الأَوْرَاقِ.
Один із солдатів наступив на листя, під яким лежав хлопець, але Тінгі не ворухнувся.
وَضَعَ أَحَدُ اَلجُنُودِ قَدَمَهُ عَلَى يَمِينِهِ، لَكِنَّهُ بَقِيَ هَادِئاً.
Коли небезпека минула, Тінгі з бабусею вийшли зі своєї схованки.
عِندَمَا صَارَ اَلمَكَانُ آمِناً، خَرَجَ تِينْغِي وجَدَّتَهُ.
Вони тихенько повернулися додому.
وَتَسَلَّلَا إِلَى بَيْتِهِمَا بِبُطْئٍ.